Чи потрібно вміти сперечатися? Учені з Великобританії провели дослідження серед дітей 7-10 років і довели, що вміння обстоювати свою точку зору позитивним чином відбивається на успішності в школі.
Викладачі запитували дітей і просили відповідати аргументовано, висловлюючи свою точку зору. У результаті школярі, які навчаються дисциплін у форматі діалогу з вчителями й однокласниками, більш ніж на 2 місяці випереджали в успішності дітей, які не беруть участь в експерименті. Тому дитина повинна вміти довести свою точку зору.
Як навчити дитину сперечатися?
Справа в тому, що у дітей не виникає мотивації до суперечки - вони вірять усьому, що говорять дорослі. Найчастіше думку маленької людини не враховують у родині, що пригнічує бажання надалі висловлювати свою точку зору. Однак навичкам сперечатися краще навчитися в дитинстві.
Якщо людина не має своєї думки, вона перестає бути особистістю. Погодьтеся, незалежно від віку, статусу і статі людина може помилятися. Тому важливо навчити дитину чути оточення, поважати його позицію, робити висновки і приймати рішення самостійно, аргументуючи свої дії.
Щоб дитина не потрапила під чужий вплив, батькам слід створювати ситуації, у яких би малюк міг формувати власну думку. Передусім навчіть дитину думати і мислити логічно.
Наприклад, відповідайте питанням на питання. Серед дорослих подібний діалог вважається поганим тоном, але стосовно дитини це може дати цілком дієвий виховний ефект. Малюк запитує:
- Де моя спортивна форма?
- Куди ти її клав останнього разу?
Дитина починає вибудовувати ланцюжок послідовних дій, куди могла «переміщатися» спортивна форма після останнього уроку фізкультури в школі. Таким же чином можна шукати улюблені іграшки. Головне - робити це самостійно, і в якийсь момент усе обов'язково буде знайдено!
Влаштовуйте «дні бажань». Питання, яке з обмеженого числа страв дитина буде їсти на сніданок, уже давно має стати звичайним. У вихідні дні дозвольте малюкові пофантазувати на предмет особливих страв, запитайте і про те, як дитина хоче провести час. Обговорюйте і приймайте думку маленької людини, нехай і з незначними коригуваннями.
Як правило, питання, що починаються зі слів «чому» і «навіщо», з вуст дорослих звучать з негативним підтекстом: «Чому забруднився?», «Навіщо включив телевізор, якщо ще не вивчив уроки?» Поміняйте контекст на позитивний: «Чому ти хочеш кататися на роликах, а не на самокаті?» Слухайте відповідь і хваліть за висловлені аргументи.
Навіть у дрібницях цікавтеся думкою дитини: «Тобі подобається, як посадили квіти на клумбі?», «Тобі подобається той креативний новорічний костюм у хлопчика? Ти б хотів собі щось подібне? Чому?»
Коли дитина навчилася висловлювати свою думку, можна пограти в іншу гру «У кого більше доказів». У процесі діалогу кожен повинен навести якомога
більше аргументів: «чому корисно читати», «чому добре мати багато друзів», «чим корисно вміння їздити на велосипеді» і таке інше.
Вислухайте думку малюка до кінця, похваліть словами: «Добре, ти мене переконав».
Спостерігайте, як формується думка дитини, але не перестарайтеся: у суперечці повинна перемогти істина, а не впертість.
Чому важливо вміти сперечатися?
Суперечка - це змагання за допомогою слів, змагання різних точок зору. Якщо обидві сторони в суперечці аргументують свою думку, то можна дійти до суті речей. Не дарма ж кажуть: «У суперечці народжується істина».
Існують люди, яким не до душі сперечатися, вони готові прийняти чужу думку, як свою. Однак вміння сперечатися є дуже важливим моментом у розвитку інтелектуальних здібностей людини. Без думки немає особистості. Крім цього, якщо беззастережно вірити всьому, що говорять інші люди, то можна потрапити в незручну або навіть небезпечну ситуацію. Чужу точку зору потрібно поважати, але не варто слідувати їй як істині в останній інстанції. Адже кожна людина може помилитися.
Якщо у людини є своя думка, то існує ймовірність, що вона не потрапить під чужий вплив. А значить, не потрапить під різні види залежності: психологічну, релігійну, ідеологічну.
Люди, які вміють і люблять сперечатися, зазвичай мають велику ерудицію. Вони впевнені в собі і відкриті новим знайомствам.
Вчимося обстоювати власну точку зору
Батьки повинні знати, як навчити дитину обстоювати власну думку. У цьому можуть допомогти такі ігри:
- «Слова-винятки». Виберіть з дитиною, які слова ви не будете говорити протягом наступного діалогу. Наприклад, «так» і «ні». Це допоможе малюкові контролювати свою промову.
- «Упертий віслючок». Для суперечки необхідно розвивати впертість. Тому нехай дитина уявить, що вона впертий віслючок, а батьки дають команди, яким треба протистояти. Наприклад, мама каже, щоб віслючок ішов, а малюк залишається на місці. Або мама просить віслюка принести чай, а дитина приносить каву. Головне, щоб дитина сама вирішувала, яку дію вона буде виконувати.
- "Люстерко". Усім відома ця гра, коли одна людина повторює рухи за іншою. Це допоможе дитині контролювати себе та інших.
Навички обстоювання власної думки
Як обстоювати свою точку зору? У цьому допоможуть такі навички:
- Батьки повинні вміти вислуховувати малюка з початку і до кінця. Необхідно підбадьорювати дитину під час діалогу, посміхатися їй, можна поплескати по плечу. Коли дитина висловила хороший аргумент, похваліть її за це. Нехай вона відчуває вашу підтримку й увагу.
- Привчайте сина або дочку до того, що в житті потрібно вміти робити висновки. Наприклад, після прочитання якої-небудь книги запитайте у дитини, який висновок вона зробила? У чому сенс цієї історії? Що хотів сказати автор?
- Привчіть малюка до того, що чужу думку треба слухати і поважати. Не можна при суперечці переривати співрозмовника, розмахувати руками і кричати з піною у роті. Потрібно спокійно вислухати іншу людину. І якщо її аргументи виявляться переконливими, то слід погодитися з ними. Немає нічого поганого в тому, щоб визнати свою помилку.
